Я починала блогову діяльність, як всі нормальні люди, зі звичайного литдибру. Згодом відчула, що мені цікаво писати не тільки про щоденні справи, а й на різні навколонаукові теми. Тому ризикнула розпочати окремий блог з науковою тематикою. На той час в російськомовному інтернет-просторі фактично не було жодної притомної інформації на тему ГМО, натомість тисячі брехливих страшилок. Трохи перебільшую, бо насправді я бачила 1 (одну!) хорошу статтю і декілька більш-менш нормальних.
А оскільки я вважаю себе деяким фахівцем в цій темі, то вирішила, що буде зовсім не зле, коли я спробую розбавити це інформаційне болото. Мушу сказати, що в мене, здається, получилось. Перші дискусії нагадували шітшторм, але потихеньку заоохочувались нові люди, з'являлись нові блогери. Тепер, читаючи дискусії до статей про ГМО, у мене є відчуття, що я можу залишити російській інформаційний простір зі спокійним серцем. Чому б не спробувати щось нове?
Спроби писати блог тільки українською я робила неодноразово. І при цьому я весь час робила одну і ту ж помилку. Я писала тільки українською, не враховуючи той факт, що справжнє українське суспільство як мінімум двомовне. Кожен громадянин України, який відчуває свою причетність до країни, володіє двома мовами. Зараз постійно зустрічаю молодь, що володіє, крім російської і української, також польською або англійською. Лише ті, хто відчуває себе росіянами, переважно володіють однією мовою і відстоюють своє право (а це дійсно цілком законне право і зрозуміле бажання) розмовляти виключно російською.
Отже, що ми спостерігаємо в сучасному україномовному просторі на тему популяризації науки? На гугл-перекладач краще не покладатись. Наразі це мало відрізняється від того, що було ще декілька років тому на тему ГМО в російськомовному просторі. Дуже мало пристойних сайтів, блогів тощо. Вони, звісно є, і з часом я зроблю огляд таких сайтів. Немає іншого шляху зробити інформаційний простір більш привабливим, ніж наповнити його цікавою і коректною інформацією про світ науки. Звісно, це можна робити російською, оскільки, читай вище, всі і так розуміють російську. Але це робить українську мову менш вживаною, або вживаною лише в деяких контекстах - побут або художня література.
Подібна ситуація існує в науковому світі. Передова світова наука розмовляє виключно англійською. У нас є іноземні співробітники, котрі роками живуть в Німеччині і чудово обходяться без німецької мови. А ще відносно недавно світовою мовою науки була німецька. Провідний науковий журнал „Angewandte Chemie“ залишив не тільки німецьку назву, а й роками випускає німецьку версію журналу. Цей мовний шпагат переслідує головну мету - зберегти німецьку наукову мову. Крім того, навіть якщо людина володіє іноземною мовою, сприйняття тексту рідною мовою відбувається на 10% швидше. Таким чином німці дають своїм хімікам фору.
В галузі молекулярної біології російська мова давно пасе задніх. Переважна кількість сучасної термінології - це прямі англомовні запозичення або спроби якось застосувати еквіваленти. Особливо це стосується нових термінів, що з'являються мало не щодня.
Наприклад EST, один з найважливіших методів, без якого важко уявити сучасну "молекулярку", здається досі не має усталеного виразу
Тому я вважаю своєю місією (дещо пафосно, але не менш з тим), наблизити сучасну англомовну науку як до україномовного, так і російськомовного читача.
Чувствую, что нужно как-то подытожить дискуссию и объяснить решение. Это мой личный вызов и, конечно же, за этим стоит определенная позиция и какие-то убеждения.
Я начинала блогодеятельность, как и все нормальные люди, из обычного лытдыбра. Потом почувствовала, что мне интересно писать не только о ежедневных делах, но и на различные околонаучные темы. Поэтому рискнула начать отдельный блог с научной тематикой. На тот момент в русскоязычном интернет-пространстве фактически не было ни одной вменяемой информации на тему ГМО, зато тысячи лживых страшилок. Немного утрирую, потому что в действительности я видела 1 (одну!) хорошую статью и несколько более-менее нормальных.
А поскольку я как бы считаю себя некоторым специалистом в этой теме, то решила, что будет совсем неплохо, когда я попробую разбавить это информационное болото. Должна сказать, что у меня, кажется, получилось. Первые дискуссии напоминали шитшторм, но потихоньку подтягивались новые люди, появлялись новые блоггеры. Теперь, читая дискуссии к статьям о ГМО, у меня есть ощущение, что я могу оставить российской информационное пространство со спокойным сердцем. Почему бы не попробовать что-то новое?
Попытки писать блог только по-украински я делала неоднократно. И при этом я все время совершала одну и ту же ошибку. Я писала только по-украински, не учитывая тот факт, что настоящее украинское общество как минимум двуязычное. Каждый гражданин Украины , который чувствует свою причастность к стране, владеет двумя языками. Сейчас постоянно встречаю молодежь, владеющую, кроме русского и украинского, также польским или английском языками . Только те, кто чувствует себя русскими, преимущественно владеют одним языком и отстаивают свое право ( а это действительно вполне законное право и понятное желание ) разговаривать исключительно на русском. Такой вот парадокс.
Итак, что мы наблюдаем в современном украиноязычном пространстве на тему популяризации науки? Гугл переводчик уже поломали. Сейчас это мало отличается от того, что было еще несколько лет назад на тему ГМО в русскоязычном пространстве. Очень мало приличных сайтов, блогов и т.п. Нет другого пути сделать информационное пространство более привлекательным, чем наполнить его интересной и корректной информацией о мире науки. Конечно, это можно делать на русском языке, поскольку, читай выше, все и так понимают русский. Но это делает украинский язык менее употребляемым или употребляемым только в ограниченных контекстах - в быту или художественной литературе.
Подобная ситуация существует в научном мире. Передовая мировая наука говорит только на английском. У нас есть иностранные сотрудники, которые годами живут в Германии и прекрасно обходятся без немецкого языка. А еще относительно недавно мировым языком науки был немецкий. Ведущий научный журнал " Angewandte Chemie " оставил не только немецкое название, но и годами выпускает немецкую версию журнала. Этот языковой шпагат преследует главную цель - сохранить немецкий научный язык. Кроме того, даже если человек владеет иностранным языком, восприятие текста родном языке происходит на 10 % быстрее. Таким образом немцы дают своим химикам фору.
В области молекулярной биологии русский язык давно отстает. Подавляющее количество современной терминологии - это прямые англоязычные заимствования или попытки как-то применить эквиваленты. Особенно это касается новых терминов, которые появляются почти каждый день. Например, EST- один из важнейших методов, без которого трудно представить современную " молекулярку " , кажется, до сих пор не имеет четкого перевода
Поэтому я считаю своей миссией (немного пафосно , но тем не менее), приблизить современную англоязычную науку как к украиноязычному , так и к русскоязычному читателю.
Комментарии (0)