Про органічне сільське господарство

Трошки докладніше про екологічне сільське господарство. По мотивам раз і два.

В Німеччині зібрались близько сорока професорів, вчених - радників в галузі сільського -, лісового та споживчого господарства і видали влітку велике експертне заключення на тему, як зробити ці гсподарства екологічнішими. Це товстезний том на 400 сторінок з розрахунками, даними і висновками. Звісно, розглянути це все тут важко, зупинюсь на деяких тезах.

Окремо розглядали те, що ми називаєм екологічне сільське господарство і його користь для споживача і природи. Користь для природи має два головних аспекти і декілька другорядних. Перша можлива користь - це збереження різноманіття, друга - це зменшення емісії парникових газів (що наразі розглядається як амбітна ціль).

Один із основних заходів екологічного господарства, це зменшення використання пестицидів, гербіцидів і синтетичних добрив. Звернем свою увагу на добрива, оскільки це важливий чинник. Родючий шар грунту гумус містить не тільки сполучення вуглецю. Рослини самі фіксують вуглець з повітря в процесі фотосинтезу, залишки їх потрапляють в землю і служать їжою для грунтової фауни. Для рослин критичний фактор - азот, якого навалом в повітрі, але вони його не вміють фіксувати, а отримують з грунту. Де ж він береться в грунті? 95% азоту знаходиться в формі органічних сполук в живих корнях, в відмерлих залишках рослин і тварин. Лише невелика кількість бактерій може його фіксувати - набриклад, бульбочкові бактерії, симбіонти бобових. Тільки 5% азоту мінералізовано і доступно для рослини. В процесі життєдіяльності мікроорганізмів органічний азот вивільняється в доступну для рослин форму - мінералізується. Частину азоту споживають також мікроорганізми. Азоту в свіжому гумусі вистачає приблизно на 15 років культивування. Оскільки фіксований азот ми щороку з"їдаємо у вигляді продукту, спостеігається збіднення гумусу на азот. Отже, його треба поповнювати еквівалентом 100 кіло чистого азоту на один гектар в рік.

Що ми знаєм про азотні добрива? Вони можуть бути мінеральними і органічними. Органічні добрива - це або відходи тваринництва, або культивування бобових і використання рослинних решток. Мінеральні - штучно синтезовані, причому з використанням великої кількості енергії.

Тут треба звернути увагу, що в гумусі і рослинних рештках важливий показник співвідношення кількості вуглецю до азоту C/N. Якщо взяти солому, то це співвідношення складатиме 71. Тобто в цих рослинних рештках мало азоту. Оптимальне співвідношення в гумусі і компості повинно бути 10-15. Тобто треба ще додоати азоту. Подивимось, що у нас в тваринних рештках. Звичайний навоз має C/N співвідношення 12-15, тобто близько до кінцевої мети, але замало, аби покрити потреби. Відповідає 20% мінерального еквіваленту.

Дехто стверджує, що свіжого гімна ніхто не вносить, а вносять хороший компост. Ті трохи не доказують правди. Достатньо вийти на весні у нас в селі, як починає виїдати очі. Одне з найефективніших азотних органічних добрив, так зване Gülle (не знаю, як буде українською) - це суміш тваринноїї сечи і гімна. Буває свіже і трохи ферментоване. Там співвідношення C/N близько 8, ми наближаємось до мінерального еквіваленту 50%. Проблема цього добрива не тільки в тому, що воно смердить. А також в тому, що його треба швидко-швидко протягом 4 годин заорати. Інакше втрати азоту в вигляді літкого амоняку становлять до 30% за годину.

Самі ефективні азотні органічні добрива - гуано, відходи птахівництва в будь-якому вигляді і залишки кісток, м'яса, кишок, рогів і копит.

Внесення мінеральних добрив сильно спрощує процедуру, дозування, зберігання. Втім, проблема передозу дійсно існує.

Отже питання, чи органічне сільське господарства екологічніше. Експерти дійшли до декількох висновків.
1. Вихлопи парникових газів в еко с/г нижчі. Але врожайність також на 25% також нижча. В перерахуванні вихлопу парникових газів на кінцеву кількість продукту різниці з конвенційним с/г нема.

2. Збереження гумусу. Цитую висновок експертів: досьогодні нема жодних науково підтверджених даних, що практикування екологічного сільського господарства дійсно веде до кращого збереження гумусу і структури плодючого шару. Спостереження демонструють дуже сильну залежність від місця культивування, а не від способу.

3. Збереження різноманіття. Еко с/г дійсно сприяє підтриманню різноманіття грунтової фауни, але ефект не настільки разючий, щоб ставити ціль розширювати еко с/г практики. Наразі 6% німецьких господарств культивують еко с/г і заплановане розширення до 20% за допомогою субсидій вважається екологічно недоцільним. Субсидіювати еко с/г рекомендують тільки для певних регіонів з поганими грунтами і близькістю питної води.

4. Для запобігання передозу мінеральним азотом рекомендується прийняти нові рамки і обмеження. Розраховано, що економічні ричаги недієві: штучне збільшення ціни на мінеральні добрива у два рази призведе до зменшення використання на 1%, натомість зростання ціни для кінцевого споживача.

5. Цікаво, що вирощування рослин для біогазу вважається абсолютно недоцільним. Тільки відходи.

На заключення просто цікаві поради для екологічно-свідомої поведінки консументів:
1. Їсти менше м'яса (не тому, що некорисно для здоров'я, а тому, що це зменшує вихлопи).
2. Пити воду з крана.
3. Назад на кухню (споживати менше готових страв, заморожена піца - інфернальне зло).
4. Менше упаковок.
5. За покупками ходити ногами.
6. Купувати сезонні продукти краще з города, ніж з теплиць.
7. Купувати регіональні продукти і не купувати продукти, які літали літаком.
8. Загалом менше їсти.