Повчальна історія / Поучительная история

Колись, більш, як 25 років тому, ще за часів НДР, в інституті працювали два товариша. Сиділи в одному кабінеті, проводили разом наукові дослідження, жартували про життя в НДР і про штазі (німецький аналог КДБ).


Коли впала стіна, вони, як і багато інших науковців, подались в Західну Німеччину і влаштувались в одному університеті. Так само безтурботно продовжували сумісну роботу, аж поки не відкрили акти штазі і стало відомо, що один з них був агентом.

Між товаришами сталась не дуже приємна розмова, але бувший агент присягнув, що був примушений до роботи, оскільки під загрозою була можливість навчання для дітей в університетах. Крім того, він нічого такого не доніс, що могло б зашкодити кар'єрі його товариша. На тому і порішили.

Аж поки сам науковець не вирішив зробити запит на свої акти. І те, що він там побачив, перевершило всі найгірші сподівання. Його колега не тільки доповідав про запрошення з ФРН, про контакти з опозицією і відвозив листування в органи для контролю. Доповідна записка 1989 року свідчила, що жертва - агент заходу, а геноссе-агент вже готує матеріали для його викриття.
Якби не падіння стіни, то одному з двох товаришів загрожувала буцигарня.

Цього разу неприємною розмовою не обмежилось і оббріханий вирішив розірвати стосунки з донощиком і покинути університет, в якому вони разом працювали. Але його очікував наступний шок - його теперішні колеги не зрозуміли "навіщо ворушити стару брудну білизну". Нюанс полягає в тому, що німецька люстрація передбачає підписання документів, що людина не мала контактів зі штазі, якщо вона претендує на позицію держслужбовця. Отже, цей бувший агент штазі просто приховав цю інформацію і працює досі професором. Університет знаходиться в дещо неприємному становищі, хоч агент і вибачається письмово.

Сам постраждалий офіційних запитів і вимог не висуває. Аргументує тим, що відчув, яка нищівна влада над людиною, коли мотузки від долі в його руках. Не стати самому злочинцем - найбільше моральне задоволення для потерпілого.

Місцеві політики ініціювали комісію по дорослідуванню подібних випадків.
По матеріалам.

__________________________________________________

Когда-то, более 25 лет назад, еще во времена ГДР, в институте работали два товарища. Сидели в одном кабинете, проводили вместе научные исследования, шутили о жизни в ГДР и о штази (немецкий аналог КГБ).

Когда упала стена, они, как и многие другие ученые, отправились в Западную Германию и устроились в одном университете. Так же беззаботно продолжали совместную работу, пока не открыли акты штази и стало известно, что один из них был агентом.

Между товарищами произошла не очень приятная беседа, но бывший агент поклялся, что был принужден к работе, поскольку под угрозой была возможность обучения для детей в университетах. Кроме того, он ничего такого не донес, что могло бы повредить карьере его товарища. На том и порешили.

Пока сам ученый не решил сделать запрос на свои акты. И то, что он там увидел, превзошло все самые худшие ожидания. Его коллега не только докладывал о приглашении из ФРГ, о контактах с оппозицией и отвозил переписки в органы для контроля. Докладная записка 1989 свидетельствовала, что жертва - агент запада, а геноссе-агент уже готовит материалы для его разоблачения.
Если бы не падение стены, то одному из двух товарищей угрожала бы тюрьма.

На этот раз неприятным разговором не ограничилось и оболганный решил разорвать отношения с доносчиком и покинуть университет, в котором они вместе работали. Но его ожидал следующий шок - его нынешние коллеги не поняли "зачем ворошить старое грязное белье". Нюанс заключается в том, что немецкая люстрация предусматривает подписание документов, что человек не имел контактов со штази, если он претендует на позицию госслужащего. Итак, этот бывший агент штази просто скрыл эту информацию и работает до сих пор профессором. Университет находится в несколько неприятном положении, хотя агент и извиняется письменно.

Сам пострадавший официальных запросов и требований не выдвигает. Аргументирует тем, что почувствовал, какая сокрушительная власть над человеком, когда веревки от судьбы в его руках. Самому не стать преступником - самое большое моральное удовлетворение для потерпевшего.

Местные политики инициировали комиссию по дорасследование подобных случаев.
По материалам.