Про мавп/ Про обезьян

Читаючи актуальні новини, відчуваю, що розповідь про геном кукурудзи, яким я заклопотана по самі вуха, буде на кшалт кошенят. Кого сьогодні може хвилювати той факт, що відмінність по нуклеотидним замінам між двома довільними сортами кукурудзи буде більша, ніж відмінність по нуклеотидним замінам між людиною і шимпанзе. Геном рослинки вщент побомблений мобільними елементами, повторюються величезні шматки хромосом і спостерігається купа дрібних повторів. Наразі я шукаю навіть не голку в сіні, а пилинки в космосі - ті окремі заміни, яка призвели до смачного початку.


Отже, не буду про геном кукурудзи. Вчора приходить мала - треба вивчити діалог російською мовою в школу. Вона дуже смішно розмовляє російською з потужним українсько- німецьким акцентом, вважаючи, що російська це понівечена українська мова. Німецька вчителька російської мови явно спантеличена, бо дитина розуміє майже все, набагато більше однокласників, але байдуже ставиться до зайвих букв в слові "здравствуйте", може лихо ввернути "в городе есть багато достопримечательностей" або "я очень люблю малювать" та ігнорує акання ненаголошених "о".

Тобто відмінну оцінку їй ставити рука не піднімається, але в порівнянні з іншими учнями получається, що навіть з цими дефектами вона мало не лінгвістичний геній. Тому вчителька вимагає, щоб бодай вивчені діалоги звучали пристойно. Вчора виявилось, що вимова кульгає, не получається сказати слово "бассЕйнЫ" в реченні "в городе есть бассейны". Виходить або на український лад "бассЭйнЫ", або чорті шо "бассЕйнІ".

Я вже це давно помічала на старшенькому, але переконалась і на малій. Для нетренованого українсько-німецького вуха російська мова звучить різко. Особливо чомусь дістає слово "желтый". Я напирала з вимовою і навіть взамін пообіцяла вимовляти слово "honig" без акценту.
Куди це годиться - "Ф горОде есть бассЕйнІ".

До речі, днями спіймала себе на цікавому феномені. Зараз у нас гостює мама, тому я регулярно займаюсь синхроном - перекладаю мамі з німецької те, що сказали в телевізорі, на українську. Виявилось, що моя синхронна мова - російська. Принаймні саме російські слова першими спадають на думку, я їх автоматично українізую і получається те саме "Ф горОде есть бассЕйнІ". З цим треба щось робити, але синхроніста з мене не получиться. Такі перекладачі - це мабуть боги.

Коли розправились з акцентом, виявилось, що наступна тема - контрольна по етиці. Тема - свобода і толерантність. "Дуже вчасно" - , подумала я, оскільки годину тому послухала новини з Парижу. В підручнику докладно розібрана стаття номер два, абзац перший німецької конституції: в усіх є право для свободної самореалізації в межах того ж права для інших. Як виявилось, свободи є "від" і "для". Наприклад, свобода від насилля і для культури. У одних святиня Аллах або Іісус, а у інших - священне право на карикатури. І на цьому всьому крупними мазками- звісно, відповідальність за наслідки і закон, який один для всіх. Мені все просто і зрозуміло, тут je suis charlie.

Були на третьому Хоббіті. Я просиділа дві години в укритті за кріслом, краєчом ока поглядаючи на рубилово і мочилово казкових створінь. Я помилково вважала, що це страшно і захоплююче. Потім прийшли додому і дивились передачу про візуалізацію сателітних зображень метеорологів та океанологів. Ось тоді стало страшно і захоплююче по-справжньому, хоч передача була абсолютно нейтральна.

А вам не було б страшно від думки, що пил з Сахари мало ни єдине добриво для амазонських джунглів? Або найбільші водоспади, які взагалі знаходяться під водою. За секунду там "падає" 17 міліонів кубічних метрів води на глибину 4 тисячі метрів. Це в 15 разів більше, ніж вода всіх річок на землі. За секунду. Більше ніж всі річки. І це все під водою. Просто в голову не вкладається цей Denmark strait overflow. Уявляєте? Гігантські масиви води опускаються на дно морів і океанів.

А якісь дурнуваті мавпи беруть в руки калаша і палять в інших людей, в той час коли геном кукурудзи - таємниця, підводні течії - таємниця, а акцент і мова не мають значення.

(Надягає акваланг і занурюється в геном кукурудзи).


______________________________________________

Читая актуальные новости, чувствую, что рассказ о геноме кукурузы, которым я занята по уши, будет вроде котят. Кого сегодня может волновать тот факт, что различие по нуклеотидным заменам между двумя произвольными сортами кукурузы будет больше, чем различие по нуклеотидным заменам между человеком и шимпанзе. Геном растеньица основательно побомблен мобильными элементами, повторяются огромные куски хромосом и наблюдается куча мелких повторов. Сейчас я ищу даже не иголку в сене, а пылинки в космосе - те отдельные замены, которая привели к вкусному початку.


Итак, не буду о геноме кукурузы. Вчера приходит ребенок- надо выучить диалог на русском языке в школу. Она очень смешно говорит по-русски с сильным украинско немецким акцентом, считая, что русский это поломанный украинский язык. Немецкая учительница русского языка явно озадачена, потому что ребенок понимает почти все, гораздо больше одноклассников, но безразлично относится к лишним буквам в слове "здравствуйте", может лихо ввернуть "в городе есть багато достопримечательностей" или "я дуже люблю малевать" и игнорирует аканье безударных "о".

То есть отличную оценку ей ставить рука не поднимается, но по сравнению с другими учениками получается, что даже с этими дефектами она чуть не лингвистический гений. Поэтому учительница требует, чтобы хотя бы зазубренные диалоги звучали прилично. Вчера оказалось, что произношение хромает, не получается сказать слово "бассейны" в предложении "в городе есть бассейны". Получается или на украинский лад "бассЭйнЫ", или черте шо "БассЕйнІ".

Я уже это давно замечала на старшеньком, но убедилась и на малой. Для нетренированного украинского-германского уха русский язык звучит резко. Особенно почему-то достает слово "желтый". Я мучила с произношением и даже взамен пообещала произносить слово "honig" без акцента. Куда это годится - "Ф горОде есть бассЕйнІ".

Кстати, на днях поймала себя на интересном феномене. Сейчас у нас гостит мама, поэтому я регулярно занимаюсь синхроном - перевожу маме с немецкого то, что сказали в телевизоре, на украинский. Оказалось, что мой синхронный язык - русский. По крайней мере именно русские слова первыми приходят в голову, я их автоматически украинизирую и получается то же самое "Ф горОде есть бассЕйнІ". С этим надо что-то делать, но синхрониста из меня не получится. Такие переводчики - это, пожалуй, боги.

Когда расправились с акцентом, оказалось, что следующая задача - контрольная по этике. Тема - свобода и толерантность. "Очень вовремя" - подумала я, поскольку час назад послушала новости из Парижа. В учебнике подробно разобрана статья номер два, абзац первый немецкой конституции: у всех есть право для свободной самореализации в рамках того же права для других. Как оказалось, свободы есть "от" и "для". Например, свобода от насилия и для культуры. В одних святыня Аллах или Иисус, а в других - священное право на карикатуры. И на всем этом крупными мазками- конечно, ответственность за последствия и закон, который один для всех. Мне все просто и понятно, здесь je suis charlie.

Были на третьем Хоббите. Я просиделадва часу в укрытии за креслом, из засады подглядывая на рубилово и мочилово сказочных созданий. Я ошибочно считала, что это страшно и увлекательно. Потом пришли домой и смотрели передачу о визуализации сателлитных изображений метеорологов и океанологов. Вот тогда стало страшно и увлекательно по-настоящему, хотя передача была абсолютно нейтральна.

А вам не было бы страшно от мысли, что пыль из Сахары едва ли ни единственное удобрение для амазонских джунглей? Или самые большие водопады, которые вообще находятся под водой. За секунду там "падает" 17 миллионов кубических метров воды на глубину 4000 метров. Это в 15 раз больше, чем вода всех рек на земле. В секунду. Больше чем все реки. И это все под водой. Просто в голове не укладывается этот Denmark strait overflow . Представляете? Гигантские массивы воды опускаются на дно морей и океанов.

А эти глупые обезьяны берут в руки калаша и палят в других людей, в то время как геном кукурузы - тайна, подводные течения - тайна, а акцент и речь не имеют значения.

(Надевает акваланг и погружается в геном кукурузы).