Насправді я збиралась написати смішний пост, коли вчергове натрапила на Список ГМО від Грінпісу, який вже намуляв очі. Вирішита погуглити, аби назбирати колекцію Топ10 найбезглуздіших Списків про ГМО. Але вигуглила таке, що перестала сміятись і почала плакати.
Перш за все я свідомо відсіяла купу україномовних статей про ГМО за авторством "запостила Капітошка", потім відсіяла буцім-то журналістські статті, бо вже бачу, що
В результаті переді мною розверзлася безодня.
Забігаючи наперед, скажу, що навіть не знаю, що з цим робити і з чого починати.
1. Почну, мабуть, з Буковинського державного медичного університету.
Говорить Олександр Захарчук : Масштабне впровадження ГМО в продукти харчування й їхнє споживання призводить до розвитку безпліддя, генетичних вад, – констатує О. Захарчук. – Оскільки ДНК, що штучно створена в клітині генетично модифікованого продукту в кишечнику не цілковито руйнується – це призводить до вкрай негативних наслідків. Тепер у країнах, де ці продукти широко використовують тривалий час, вчені спостерігають різке зростання захворювання населення на рак кишечнику та прямої кишки. Суть споживання людиною ГМО полягає в тому, що відбувається горизонтальне переміщення генів, а це веде до появи нових вірусів та бактерій, які викликають незворотні мутації, внаслідок яких з’являються онкологічні хвороби, токсикози, знижується загальний рівень імунітету, зростає в суспільстві алергізація (особливо у дитячому віці), онкологічна захворюваність, смертність». О. Захарчук стверджує, що наслідки споживання ГМО проявляються й на зовнішності людей. «Тому що ті гени, які впроваджують у наш геном від генетично модифікованих продуктів призводять до алергій, дерматитів та гнійничкових хвороб шкіри. А також можуть спричиняти ураження внутрішніх органів, зокрема кишечнику. А хвороби шлунково-кишкового тракту мають прямий зв’язок зі шкірою, яка втрачає природний колір, еластичність, функціональні властивості захисту й терморегуляції організму, тощо», – каже О. Захарчук.
Олександр Захарчук, не просто собі доцент Буковинського державного медичного університету, це доктор медичних наук доцент кафедри медичної біології, генетики та фармацевтичної ботаніки.
2. Вінницький державний медичний університет ім. М.І.Пирогова та Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН
В науковій українській періодиці, а саме часописі "Вісник морфології", в цьому році вийшла стаття, яка могла би втерти носа всім ГМО-скептикам.
Кулик Ярослава Михайлівна, кандидат медичних наук, алерголог, секретар комітету з біоетики, завуч кафедри педіатрії Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова разом з Інститутом кормів та сільського господарства Поділля НААН погодувала свиней генномодифікованою соєю.
Світова наукова спільнота незаслужено пропустила таке видатне наукове відкриття. Довготривале, на протязі 485 днів, згодовування свиням термічно обробленої раундапостійкої ГМ сої в кількості 15-20% за сирим протеїном від всього раціону спричиняє розвиток білкової дистрофії нирок та печінки, які свідчать про зменшення адаптаційних можливостей органів.
Піддослідну групу складали 4 свинки і 2 кнурці, котрим окрім злакових культур до раціону включали 15-20% за сирим протеїном термічно обробленої раундапостійкої ГМ сої. Контрольну групу з аналогічною кількістю тварин окрім злакових культур за сирим протеїном (15-20%) згодовували соняшниковий шрот і молотий горох. Досліджен-
ня проведені протягом 2011-2013 р.р. і тривали 485 днів..
Це власне все, що ми дізнаємось з лапідарного опису дизайну експерименту.
Потім свинок забили і подивились, що получилось. Нам показали вагу органів, абсолютну і відносну, у піддослідних і контрольних свинок. Ні, середньостатистичних значень нема. Потім показали зрізи уражених органів, буцім-то патологічні. Ні, контролів нема. Що за соя - інформації нема. Чому контрольну групу не годували також соєю, але нетрансгенною - невідомо. Що за поросята, порода, їх генетичне походження - нічого нема. 4 свинки і 2 кнурці. Це навіть не карго-культ. Це карго-карго-культ.
3. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького.
Найпоширенішими наслідками вживання генетично модифікованих продуктів є алергічна реакція та відхилення у стані здоров’я. Про це розповіла доцент кафедри гігієни харчування Львівського медуніверситету Уляна Лотоцька-Дудик.
Оскільки генній модифікації піддаються білки, то, звичайно, найголовнішими ризиками є поява алергічних реакцій на споживання таких продуктів. Зокрема, є дані про те, що одна американська компанія розробила харчову добавку, на основі сої, у яку для збільшення білку добавили ген бразильського горіха. Результатом стало те, що в людей, які вживали цю добавку виникла серйозна алергічна реакція та погіршення стану здоров’я.
Доцент Лотоцька-Дудик співавтор посібника “Генетично-модифіковані організми і харчування населення” (Львів: ТзОВ “Видавничий дім «Укрпол»”, 2010, 100 с.). Я навіть боюсь заглядати в цей посібнк.
4. Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського.
Натрапила на цікаву лекцію кандидата медичних наук, викладача Неоніли Голки "Гігієна харчування". По посиланню презентація. ще один з варіантів цієї презентації знаходиться тут.
Викладач, кандидат медичних наук, Неоніла Голка пояснює студентам:
НЕГАТИВНІ ЕФЕКТИ ВИРОЩУВАННЯ І ВЖИВАННЯ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИХ КУЛЬТУР Ослаблення імунітету
Онкологія
Безпліддя
Токсикоз
Алергія
Зникнення тварин (птахів, кажанів, бджіл)
Перезапилення рослин (трансгенізація)
Зникнення корисної бактеріальної флори ґрунту, черв’яків
І навіть ілюструє, що може трапитись, коли хтось наважиться вжити ГМО
5. В столицях не краще.
Випускниця Національного медичного університету ім. О. Богомольця Кириленко Олександра Євгенівна лікар-дієтолог, кандидат медичних наук, кардіолог, лікар УЗД в бесіді з журналісткою Оксаною Шклярською, випускницею біологічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, заявляє наступне:
Як лікар-дієтолог я бачу прояви вживання нездорових продуктів у своїх пацієнтів практично щодня. ГМ-продукти в Україну стали завозити з 2004 року. ГМО є непоганим досягненням для економіки — полегшення культивування, підвищення стійкості рослин до збудників хвороб, висока врожайність і т. п. Але в людини такі продукти викликають різні порушення, зачіпаючи всі галузі медицини: алергологію (якщо є алергія або схильність до алергії на якийсь білок одного організму, то в людини, природно, буде алергічна реакція і на ГМ-продукт, де цей білок присутній. Наприклад, люди з алергією на бразильський горіх реагували і на трансгенну сою, куди було перенесено ген цього білка); педіатрію, гастроентерологію, психіатрію, дерматологію, генетику, ендокринологію, онкологію, кардіологію... Список можна продовжувати практично нескінченно.
От і поговорили дві жіночки. Тут вже не можу навість списати на журналістську недоінформованість.
6. Донецький національний медичний університет ім. М. Горького та Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї того ж університету випустили не менш цікаву статтю в журналі "здоровье ребенка" - "Вплив генетично модифікованих продуктів на стан здоров’я людини". Співавтор - доктор медичних наук - Левченко Людмила Анатоліївна.
Вчені попереджають, що генетично модифіковані клітини можуть мутувати в організмі людини і цей процес може стати неконтрольованим. У результаті генетичних маніпуляцій людина не просто хворітиме, а мутації організму можуть знищити людину як вид
7. Втім, справжня вишукана страва для поціновувачів, це тези Міжнародної Науково-Технічної Конференції "Якість і безпека харчових продуктів", яку організував Національний університет харчових технологій рік тому.
Перші тези авторства Олійник ДІ з Інститут харчових технологій, якщо я не помилилась, то це академік Української академії наук .
З тез, крім посилання на Єрмакову, можна прочитати також наступне: Відомими науковцями світу [6] доведено, що ГМО збільшують ризик виникнення алергічних та пухлинних захворювань, мутацій, спричиняють стійкість мікрофлори до дії антибіотиків, можуть призвести до непередбачених наслідків через кілька поколінь.
Викладач Полтавського технікуму харчових технології Полтавського університету Гузевська Ірина Іванівна спочатку ніби і погоджується, що біотехнологія це не зовсім погано, але зауважує, що "Деякі ГМО... можуть викликати алергії. ..На даний час в Україні нема чинного закону щодо діяльності, пов"язаної з генетично модифікованими організмими...Здається, наш екологічний годинник вже натякає на фініш".
Завідувач комп"ютерно-технологічного відділення Полтавського технікуму харчових технологій Васецька Людмила Василівна доповідає про теоретичні підстави небезпеки ГМО та ГМ продуктів.
"Сама технологія створення ГМО є небезпечною... Дії біотехнологів тут нагадують дії алхімікіа, який, в гіршому випадку отруїться або вибухне сам, генна інженерія створює монстрів, які можуть змінити весь світ. "
Викладач того ж Полтавського технікуму харчових Василевська Ніна Петрівна представляла міжнародній спільноті "Ризики використання ГМО у продуктах харчування". Вона оглянула застережливі результати Ірини Єрмакової, які були опубліковані в журналі "Nature Biotechnology".
Полтавський технікум рулить.
Цікаві тези "Читаємо інформацію на упаковці йогуртів" авторів з Дніпропетровського транспортно-економічного коледжу.
"на упаковці більшості йогуртів присутнє маркуванням «БЕЗ ГМО», але в переліку складових продукту на етикетці вказано : «... стабілізатор модифікований крохмаль ,...» (« Растишка» Danonne), тобто присутні модифіковані складові, що не виключає ризики для здоров’я людини"
Там же представники Національного інституту харчових технологій опонують "З визначення можна зробити висновок, що модифіковані види крохмалю не відносяться до генно-модифікованих продуктів".
Як ми бачим, українські вчені ще не дійшли остаточного висновку, чи модифікований крохмаль це генно-модифікований продукт. Поки дискусія триває, нам краще утриматись від крохмалю взагалі.
Це був зовсім не збір фріків, це сучасний стан уявлень більшості українських науковців на тему ГМО. Ця наука фінансується державою. Географія простирається від Сходу до Заходу.
Я буду несправедлива, якщо скажу, що в Україні зовсім нема вчених, які тямлять в ГМО. Вони є, але їх дуже мало. Журналісти чомусь до них не доходять. Я не знаю, що тут можна зробити. Заборонити і розігнати - це не зовсім вирішення. Просто треба знати, що поки що ось так. Мрак.
Комментарии (0)